Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави. Як вона пояснила, за послугу з перекладу документу вона повинна була сплатити відповідачці 800 грн, однак, помилково обравши в застосунку банку замість гривневої картки валютну, вона переказала їй 800 доларів США – на той момент еквівалент 32 840 грн.

Зрозумівши через деякий час, що сталася помилка, одразу повідомила про це відповідачку з проханням повернути кошти, але отримала відмову. Звернення до служби фінансової підтримки «Monobank», у застосунку якого здійснювала переказ, також не допомогло – повернення коштів можливе лише за згоди отримувачки. 

Неодноразова спроба зв’язатися з відповідачкою через месенджери та e-mail для мирного врегулювання спору виявилися безрезультатними, а отже єдиним виходом з цієї ситуації стало її звернення до суду за захистом свого права на повернення власних коштів.

Новодністровський міський суд Чернівецької області позов задовольнив, стягнув з відповідачки грошові кошти, набуті без достатньої правової підстави, у розмірі 32 040 грн. Окрім того, суд зобов’язав відповідачку компенсувати позивачці сплачений нею судовий збір у розмірі 1 211 грн та 10 000 грн за послуги адвоката.

Не заперечуючи факт отримання коштів, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій наголошувала, що суд не дослідив, яку саме суму повинна була позивачка сплатити їй та чи взагалі між ними були якісь домовленості щодо надання нею послуг, наполягала, що між ними не укладалися договори. Також категорично заперечувала стягнення на користь позивачки витрат на правничу допомогу, адже це було її особистим рішенням. Зазначала, що не могла належним чином підготуватися до розгляду справи без власного правника. Наполягала на тому, що завдання вона виконала, позивачка не висловлювала зауважень щодо якості, платіж вона здійснила добровільно, без будь-якого примусу. Кошти вона вже витратила, тому не  мала можливості їх повернути.

Просила апеляційний суд скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Чернівецького апеляційного суду залишила рішення суду І інстанції без змін.

Апеляційний суд дослідив усі докази, додані до позовної заяви, зокрема –  листування в месенджерах із відповідачкою, переписку з банком, скріншоти з сайту, де відповідачка пропонувала послуги з переліком послуг та розміщеними там персональними даними (номером банківської карти, номером телефону, електронною поштовою адресою, ніком у месенджерах, прізвищем, ім’ям та по батькові). 

Колегія суддів погодилася з висновком суду І інстанції, що спірні правовідносини щодо переказу грошових коштів у розмірі 32 040 грн не мали договірного характеру, а мали правову природу кондикційних (таких, що виникають у зв'язку з безпідставним збагаченням), оскільки встановив, що відбувся помилковий переказ грошових коштів.

Суд вказав, що відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно  без достатньої правової підстави, зобов`язана його повернути, незалежно від того, чи така ситуація виникла з її вини, з вини іншої особи чи є наслідком події.

Також суд зауважив, що набуття відповідачкою майна у незаборонений законом спосіб ніяким чином не спростовує висновки суду про безпідставність набуття майна. Зокрема, відповідачка не надала доказів існування між сторонами договірних відносин (в усній чи письмовій формі), якихось особистих чи інших відносин, які б слугували юридичною підставою отримання нею таких коштів.

Факт того, що відповідачка отримала кошти у спосіб, не заборонений законом, не є аргументом на користь правомірності їхнього утримання.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому залишила його без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.