Секретар судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак  взяв участь в онлайн-заході на тему «Іпотеки та застава: Регрес чи суброгація?».

Коментуючи дискусію, порушену учасниками щодо правових наслідків виконання зобов’язання майновим поручителем та можливості застосування механізму суброгації, суддя звернув увагу на загальні принципи вирішення колізій між правовими нормами. Він зазначив, що під час аналізу подібних ситуацій необхідно враховувати як співвідношення нормативно-правових актів за юридичною силою, так і характер їх регулювання, зокрема те, чи є відповідна норма спеціальною щодо іншої.

У цьому контексті Юрій Чумак зауважив, що якщо різні норми права регулюють одні й ті самі правовідносини, необхідно оцінювати можливість їх узгодженого застосування. На його думку, така логіка може бути актуальною і для співвідношення положень ст. 42 Закону України «Про іпотеку» та ст. 528 ЦК України, коли йдеться про виконання зобов’язання майновим поручителем.

Водночас суддя наголосив, що оцінка таких правових питань значною мірою залежить від конкретних доводів, які сторони наводять у касаційних скаргах. Він пояснив, що Верховний Суд формує свої висновки в межах визначених процесуальним законом підстав касаційного перегляду та аналізує насамперед ті аргументи, на які посилаються заявники. Якщо ж скаржник вказує на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо певного питання, суд отримує можливість ширше дослідити цю правову ситуацію та сформувати підхід до її вирішення.

Окрему увагу Юрій Чумак приділив аспекту справедливості правового регулювання. Він визнав, що у випадках добровільного виконання майновим поручителем забезпеченого зобов’язання може виникати ситуація, коли особа фактично позбавляється можливості скористатися забезпечувальними механізмами для відновлення свого майнового становища. Саме тому питання переходу до майнового поручителя відповідних прав кредитора потребує належного осмислення як із практичної, так і з теоретичної точки зору.

Разом із тим суддя звернув увагу на необхідність дотримання балансу між прагненням досягти справедливого результату та межами судового тлумачення закону. Як приклад він навів правові дискусії, пов’язані зі справою № 916/3006/17 «ТОВ "Укркава"», яку розглядала Велика Палата Верховного Суду. Предметом аналізу в цій справі стало застосування законодавства, зміст якого надалі оцінювався Конституційним Судом України та Європейським судом з прав людини як достатньо визначений і зрозумілий. На переконання судді, Верховний Суд не може підміняти законодавця та шляхом тлумачення фактично змінювати зміст норм, які сформульовані чітко й однозначно.

Підсумовуючи, Юрій Чумак зазначив, що питання правового становища майнового поручителя заслуговує на додатковий аналіз. Він припустив, що в майбутньому за наявності відповідної справи та належної аргументації Верховний Суд може оцінити можливість застосування підходів, які б забезпечували більш справедливий баланс інтересів сторін. Водночас суддя наголосив, що таке вирішення має ґрунтуватися на чинному законодавстві й не виходити за межі судових повноважень.

Захід організовано Комітетом Асоціації правників України з банківського, фінансового та страхового права спільно з Комітетом АПУ з процесуального права.

Верховний Суд